Жив собі доісторичний чоловік в печері. Прийшла до нього якась жінка й каже:
— Пусти мене до себе жити.
— Навіщо ти мені потрібна?
— Я печеру прибирати буду.
— А у мене і так чисто!
— Я буду готувати їжу.
— Я мамонта забив, засмажив, от і їжа!
— Ну, просто пусти на одну ніч.
Пустив… Виходить доісторичний чоловік на наступний ранок з печери, потягується, підморгує своєму члену і каже:
— Так ось навіщо ти потрібен, шкіряний хвостик, а я тобою рибу глушив!