Збиває мотоцикліст
горобця. Совість замучила,
повертається. Горобець
без тями, але наче живий.
Забрав його мотоцикліст
додому. Посадив до клітки.
Налив води, поклав хліба.
Тут у нього дзвонить
телефон. Пішов він до
іншої кімнати розмовляти.
Цим часом горобець
приходить до тями.
Роззирається навколо. Б’є
себе крилом по лобі і
кричить: “Клітка, хліб,
вода… О, Господи! Я вбив
мотоцикліста!”